Щедрівки, колядки

Добрий вечір тобі, пане Господарю!
Добрий вечір тобі, пане Господарю:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники
В гості: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой перший же празник – то Різдво
Христове: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник – Василя
Святого: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник – Святе
Водохреще: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що перший празник зішел тобі
Втіху:радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі
Щастя: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам
Долю: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.


З Різдвом Христовим!
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
- З Різдвом Христовим, Україно!
Й. Стуцюк


Маленький Ісусик
Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми рученятами весь світ обіймає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос ся рождає!


Я маленький пастушок
Я маленький пастушок
Загорнувся в кожушок
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.



Колядин, колядин....
Колядин, колядин,
Я у батька один.
Мене не дивуйте
Ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин,
Я у батька один.
По коліна кожушок, -
Дайте, дядьку, пиріжок!


Щедрик, ведрик
Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!


Сію, сію, посіваю
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб вродило краще,
Ніж торік!


Колядка
Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився!” –
Усіх сповіщала.
Н. Мудрик- Мриц


Сію, сію, засіваю
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей з півміха!


Коляда українських діточок
Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.


Колядка
Бігла теличка та й з березничка
Та й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай сала.
Бігла теличка та й березничка
Та в дядьків двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
То дай пиріг.


Колядка
У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!


Щедрівонька щедрувала
Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.


Щедрик-ведрик
Щедрик-ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.


В ВИФЛЕЄМІ НОВИНА
В Вифлеємі новина,
Діва сина породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва-Мати,
Марія

Положила на сіні
В Вифлиємській яскині,
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає,
Марії.

Слава Божа і хвала,
У вертепі настала:
З неба Ангели злітають
з Сином Божим прославляють
Марію!

Серед темної ночі
Дивне світло б'є у очі -
Ясна зоря засвітила,
Де дитятко породила
Марія.

Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
із дитятком тут вітають
Марію.


На колінця припадають
І даруночки складають:
"що убогий дати може,
Жертвуємо суну Божім
Марії".

Ще приходять три царі
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан золото і миро
Марії.

І ми також поспішімо,
Богу дари принесімо,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо,
Марію.
http://www.yar-info.if.ua

///
Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжки жита, а третя пшениця
На палянці,
А четвертий гречки на гречаники.
А пятий - вівса. Та й колядка вся.


///
Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Тягну за лико,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добривечір!
http://abetka.ukrlife.org

///
Коляд, коляд, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба не дивиться
Та на діда кривиться.

Коляд, коляд, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба на діда,
Що немає хліба.


///
- Колядуй, баране.
- Не умію, пане.
- У вікно, баране.
- Так роги, пане.
- Позбивай, баране.
- Так болять, пане.
- Зав'яжи, баране.
- Та нічим, пане.
- Я дам, баране.
- Спасибі, пане.
Святий вечір!

///
Я - маленький хлопчик,
Сів собі на стовпчик.
В сопілочку граю,
Діток забавляю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки -
Це мої потішки.
Христос народився -
Я веселюся,
Що дасте у руки -
Я поклонюся.
Чого не дасте -
Плакать не буду,
Скоса подивлюся
Та й піду отсюду.
Ви самі знайте -
По червінцю дайте,
Горішків хоч жменьку
Добавить в кишеньку.


СІЙСЯ, РОДИСЯ!
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця,
І всяка пашниця,
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Поздоровляю!

///
Щедрик добрий,
Я не згірший,
Дайте млинця,
Котрий більший!
Що щедрушка,
То пампушка,
Що й щедреник,
То й вареник.

///
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

///
У нашій криниці
Плавають синиці.
А ви, молодиці,
Печіть паляниці,
З печі виймайте,
Нам по пиріжку дайте.

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

///
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

///
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч півміха!


Христос ся Рождає!
Павочка ходить,
Пір’ячко губить.
Щедрий вечір добрим людям!

За нею ходить
Красна дівонька
Щедрий вечір добрим людям!

Пір’я збирає
В рукав ховає.
Щедрий вечір добрим людям!

З рукава бере,
На лавку кладе.
Щедрий вечір добрим людям!

З лавоньки бере,
Віночки плете.
Щедрий вечір добрим людям!

А звивши вінок,
Понесла в танок.
Щедрий вечір добрим людям!
http://risu.org.ua/ua

///
Ангел Божий із небес радість нам звіщає днесь,
Що в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
Що в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.

То ж спішім у Вифлеєм, де у яслах Божий Син,
Бо в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
Бо в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
http://risu.org.ua/ua

///
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.

В Вифлеємі народився:
Месія, Христос наш
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.

Возвістився Ангел Божий
Наперед пастирям,
А потім звіздарям
І земним звірям.
А потім звіздарям
І земним звірям.

Діва Сина, як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.
Невіста Пречиста
Сина зродила.

Тріє цари йдуть со дари
До Вифлеема міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Звізда їм ся об'явила
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
Їм ознайомила:
При волі, при ослі
Їм ознайомила:

— Тріє царі, де ідете?
— Ми ідем в Вифлеєм,
З желанєм, спокоєм
І повернемся.
З желанєм, спокоєм
І повернемся.

Іншим путем повернули.
Погану, безстидну,
Безбожну Іроду
Не повідали.
Безбожну Іроду
Не повідали.

Йосифов! Ангел мовить:
З Дитятком і з Матков,
З бидлятком, ослятком
Най ся хоронить.
З бидлятком, ослятком
Най ся хоронить.

«Слава Богу!» — заспіваймо,
Честь Сину Божому
І Пану нашому
Поклін віддаймо.
І Пану нашому
Поклін віддаймо.
http://risu.org.ua/ua

Про Новий рік, Діда Мороза та святого Миколая

Дід Мороз
Ходить Мороз надворі
По широкій оборі,
Ще й по горах-дібровах –
У чоботях пухових.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Ходить-бродить у шубі,
Біла шапка на чубі.
Ходить лютий, сердитий,
Когось хоче вкусити.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Як діток зустріне –
Сніг у вічі їм кине,
Ще й зубами заблисне
І за пальчик потисне.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
А за Дідом-Морозом
Дмуха вітер з погрозом,
Дмуха вітер сердитий,
В сніговицю сповитий.
Свище люто, гуляє,
Пісню грізну співає.
Як в селі він ночує –
Всі дороги задує,
Гори снігу натрусить,
Діток в школу не пустить.
Свище люто, гуляє,
Пісню грізну співає.
Дітям смішки – гуляють,
Сніг з дороги згрібають:
Через пагорби й доли
Вчасно прийдуть до школи!
Дарма вітер гуляє,
Пісню грізну співає.
Марійка Підгірянка.


З Новим роком!
З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров´ю,
В мирі, з братньою любов´ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!
І.Франко


У бабусі-холодусі
У бабусі-холодусі
Усміх сяє на лиці,
Ходить в теплому кожусі,
З дивним пензликом в руці.
Раз мазок і два мазок –
На вікні цвіте бузок,
А на другім – сад казковий
Біля місяця-підкови.
А на третім – срібний дім,
Іній світиться у нім.
Всі дивились, дивувались,
Хто художник – здогадались.
Дід Мороз хвалив бабусю
Чарівницю-холодусю,
З нею в танці закружляв,
З Новим роком привітав.
Є. Найт


Дід Мороз

Дід Мороз Червоний ніс
Цуценя мені приніс.
Я здивовано дивлюся –
Дід у маминім кожусі!
Очі і нього голубі,
Як у тата весняні.
І сміється так, як тато,
Тільки в бороду із вати.
Звісно, тато. Я вдаю,
Що його не впізнаю –
Хай порозважається,
Може, сам признається.
О.Бересньов


Новорічна пригода
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: « Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…»

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров,
А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис –
І я інеєм білим обріс!
А.Качан


Лісова ялинка
В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.
- Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!
В. Паронова



Доброму Миколаю
На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся
На прихід даремно...
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.
Оксана Кротюк

Про осінь

Ліс восени
Давно вже скошені лани,
Стоять степи похило,
А в лісі, в лісі восени
Так любо ще, так мило.

На липах листя золоте
Тріпоче понад вами,
Неначе знову ліс цвіте
Осінніми квітками.

Там наче макові квітки
На гілці зайнялися,
Там наче жовті нагідки
Промінням пройнялися.

Тут в росах квіти лісові,
Там струмені прозорі,
Ось кущ біліє на траві,
Як шум на синім морі.

Там шпак доспівує пісні,
Всю душу виливає,
Якісь брехеньки голосні
Сорока розпускає.

Ось жовтий лист на зайця впав,
І заєць стрепенувся,
Схопивсь, на задні лапки став
І вбік кудись метнувся.

Он ледве чутно ходить лис.
То зникне між травою,
То вгору дивиться кудись
І крутить головою.

А вколо листя золоте
Тріпоче понад нами,
Неначе вдруге ліс цвіте
Осінніми квітками.
О.Олесь.


Осінь наша, осінь
Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!
Марія Познанська


Осінь-чарівниця
Золота красуня — осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
Світ наш незбагненний, дивний, загадковий
І такий прекрасний, і такий чудовий!
Надія Красоткіна


Осінь
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.
В.Сосюра


Ще море тепле
Ще море тепле, ще сади
Не одягалися в червоне,
А вже ранкові поїзди
Привозять іній на вагонах.

У привокзальних квітниках
Жар чорнобривців дотліває
І літо з айстрами в руках
Красуню осінь зустрічає.
А.Качан


Приморська осінь
Наче жар, під вікнами у мене
Догорає літо в квітниках.
Яблуні в саду іще зелені,
Та нема вже яблук на гілках.

З моря насуваються тумани
І пасуться вранці на стерні,
А чубатий одуд вже востаннє
Б´є поклони рідній стороні.

Помолилось літо Сонцебогу
І пішло до Криму через міст.
Задивився сад наш на дорогу
І впустив на землю жовтий лист.

Не журися, саде, це не горе,
Що ми знов зосталися одні:
Той, хто зимуватиме за морем,
Ще позаздрить нам на чужині.
А.Качан



Золота осінь
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті,
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов прийшла до нас пора.
Олександр Бродський


Зима ось-ось прилине
Пов′яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
Над нею загуля.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.
Дмитро Мегелик


Осінь
Ніби притомилось сонечко привітне,
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.
Журавлі курличуть: - Летимо у вирій! –
Пропливає осінь на хмарині сірій…
Богдан Чалий


Дихає прозора прохолода…
Дихає прозора прохолода,
Верболіз закутався в туман.
З лісу, з поля, з сивого болота
Тихо підкрадається зима.

Краснобоке літечко зів’яло,
Яблуком скотилось за поріг.
Листя золоте нечутно впало
Килимом пухким до наших ніг.

На ромашках відцвіли росини,
Відсюрчали коні-стрибунці.
Перелітний птах у небі синім –
Мов сльозинка тепла на щоці.

На ланах із ранку і до ночі
Крають землю гострі лемеші.
Не зів’яло літечко, бо хоче
Залишитись у моїй душі.
Віктор Геращенко

Загадки Лесі Вознюк

http://lesia.vozniuk.com/

Білосніжні китиці
серед листя світяться.
Їх духмяний запах, друзі,
розливавсь по всій окрузі. (Акація)

Проливала дрібні сльози
молода дівиця.
Полоскала довгі коси
у чистій водиці. (Верба)


Навесні прокинеться,
з сонечком обніметься.
Та зелені шати
нумо приміряти. (Дерево)

Дерево росте крислате,
листям різьбленим багате.
Примостились під листочки
в тюбетеєчках синочки. (Дуб)

Як прийде весна в садочок —
до лиця білий віночок,
ну а восени цій кралі
приглянулися коралі. (Калина)


Що за диво? На гіллі
їжачки ростуть малі.
В них гостренькі колючки
та зелені кожушки. (Каштани)


Наче сонечко на вітах,
зацвіли пахучі квіти.
Втішилась сім’я бджолина, —
буде з медом вся родина. (Липа)


Боягузка у гайочку
заховалась за дубочки.
Не лякав ніхто панянку,
та тремтить безперестанку. (Осика)


Восени панянки
зняли одяганки,
а висока пані
ще у сарафані. (Сосна)


Стережуть колючки їй
цвіт весняний запашний,
а осінньої години —
червонясті намистини. (Шипшина)


На зеленії листочки
одягли біли віночки.
Усміхаючись весні,
зацвітають … (яблуні).

Мов зелений їжачок,
має безліч голочок.
Поспішає до оселі
в новорічні дні веселі. (Ялинка)

Він живе у норах, друже,
хоч на білку схожий дуже:
в смужку спинка і бочок.
Звуть його ... (бурундучок).

Рудий м’ячик вправно скаче
з гілочки на гілку.
— То не м’ячик, — кажуть діти, —
ми впізнали … (білку).

Клишоногий, волохатий,
влітку спритний та завзятий,
ну а взимку, лежебока,
у барлозі гріє боки. (Ведмідь)

Вдалині посеред ночі
засвітились хижі очі.
Від його пісень у звірів
морозець біжить по шкірі. (Вовк)


Тук-тук-тук, тук-тук-тук —
лине лісом перегук.
Телеграми всім завзято
відправляє з пошти … (дятел).


Страус втік — не наздогнати,
може, в лузі пошукати?
Ні, в Австралії знайдемо,
бо ім’я у нього … (ему).

Прохолоди чиста просинь —
на поріг ступає осінь.
Вдаль від рідної землі
линуть в вирій … (журавлі).

Довжелезну має шию,
дуже вправно крутить нею.
Вище всіх вона на вітах
соковитий плід помітить. (Жирафа)

Хвіст куценький, довгі вуха,
має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
ну а взимку — теплий білий. (Зайчик)


Диба-диба у лісок
кожушок із голочок.
На нім — яблучко, грибочки,
золотистії листочки. (Їжак)

У Австралії, дитино,
чудернацька є тварина,
і куди б не йшла гуляти —
з нею в сумочці малята. (Кенгуру)


Грізний погляд, буйна грива,
дужий, спритний, гордівливий.
Заричить — усяк змовкає,
бо він цар, це кожен знає. (Лев)

До пухнастого хвоста
личить шубка їй руда.
Як рушає полювати,
не виходить зайчик з хати. (Лисиця)


Пошкребуся тут і там,
кішці спокою не дам.
Зледачіли б кішки
без малої … (мишки).

Понад хмарами літає,
пильно здобич виглядає.
Як побачить її — вмить
камінцем униз летить. (Орел)

Птах поважно походжає,
у хвості квітник ховає.
Як розпустить він хвоста,
наче ружа зацвіта. (Павич)

Як веселка кольоровий,
має здібності до мови.
Слово птаху лиш скажіть,
він його повторить вмить. (Папуга)

Тут і там вона літає,
і на хвіст плітки збирає.
Що довідається, — все
вмить по лісу рознесе. (Сорока)

Жовтогруді щебетушки
мають чорні капелюшки,
сірі лапки, білі щічки,
називаються ... (синички).


У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. (Снігур)


Хитрий, хижий і смугастий,
пазуристий та ікластий.
Сам він родом із тайги,
здогадались, хто такий? (Тигр)


Бігла ящірка прудка
біля нашого садка.
Міг її спіймати Костик,
шусть, лишила тільки … (хвостик).

Ноги довгі, мов жердини,
чваньковита ця пташина,
нові чоботи убрала,
по болоту почвалала. (Чапля)


Серед літа біля липки
виграють сопілки, скрипки.
Це не скрипки, не сопілки,
то медок збирають … (бджілки).


Вертоліт такий маленький
сів на квітку золотеньку.
Усміхнулася кульбабка:
— Завітала в гості ... (бабка).


«Ква-ква-ква» — вона виводить,
позира? булькатим очком.
Як журавлика угледить —
прикидається листочком. (Жабка)


Хоч не олень — роги має,
і не птиця, а літає.
Чорний-чорний, а не крук,
це малий, моторний ... (жук).


В’ється стрічка невеличка
де пісочок, де травичка.
Ви її не зачіпайте,
стороною оминайте. (Змія)

Стась закинув вудку в річку,
піймав рибку невеличку.
Та пустив її з руки,
бо кусались плавники. (Йорж)

Невидимка-вереда
все дзижчить та набрида.
Як з’являється цей гість,
скрізь лунає «лясь» та «трісь».
(Комар)


По травичці він стрибає
і сюркоче, і співає,
Заливається, як дзвоник,
називають його ... (коник).


Навесні барвиста квітка
на галявині розквітла.
Лиш поглянути хотіли,
враз знялась і полетіла. (Метелик)


Прилетіла цокотуха,
щось торочить понад вухом.
Всім набридла байка ця
без початку і кінця. (Муха)


Вудки лиш позакидали,
щось одразу упіймали.
Рибонька нівроку,
ну а зветься … (окунь).

Вісім лапок працьовитих
вміють сіточку зробити,
між гілок прилаштувати
та на мушок полювати. (Павук)

Він не ходить, а задкує,
рибка з нього, знай, кепкує.
Має клешні той дивак,
здогадалися? Це … (рак).


Має хвіст, та не літає,
має рот — не розмовляє.
Можеш вудкою спіймати
і загадку відгадати. (Риба)


Прилетів малий комарик,
у руці тримав ліхтарик,
щоб стежину відшукати
та у лісі не блукати.
(Світлячок)


Не дрімають карасі,
знають добре геть усі:
стерегтись потрібно злюки,
хижої, страшної ... (щуки).

Вміє вишивати, шити,
може ґудзики пришити,
та без одягу донині
рукодільниця-кравчиня.
(Голка)

Не хижак, а зуби має.
Не гризе і не кусає,
а розчеше кіски Олі,
чубчик Петрикові й Толі.
(Гребінець)


Справно йде, хоч ніг немає,
цоки-цок, усім співає.
І секунди, і хвилини
нам рахує він щоднини.
(Годинник)

Є у мене дивне скельце,
що з усіх кривляється:
як до нього усміхнешся,
воно теж всміхається.
(Дзеркало)

Що за тітонька довгенька
на язик така гостренька?
По лужку лишень пройшла —
вся травиця полягла.
(Коса)


Дивний журавель стоїть,
що нікуди не летить.
Можеш ти води напиться,
називається... (криниця).


Мореплавцям у пригоді
стану в будь-яку погоду.
У грозу, в туманній млі
привітаю кораблі.
(Маяк)


На привалі юнаки
поскидали рюкзаки.
І з маленької торбинки
змайстрували вмить хатинки.
(Намети)

Є у голочки подружка,
що прив’язана до вушка.
Слід у слід за нею ходить,
візеруночки виводить.
(Нитка)


Стали гості на поріг —
відразу на носа — плиг.
І не просять пригощати,
дай газету почитати.
(Окуляри)


Оля вийшла погуляти,
дощик взявся пустувати.
Не злякає дощик Олю,
бо відкрила … (парасолю).


Хто за коником весною
походжа? вниз головою,
відрізає скибу
від чорного хліба?
(Плуг)

Витирають залюбки
ноги, руки малюки.
Витирають щічки
Павлик та Марічка.
(Рушник)


Якщо вчасно засівати,
нивку вправно доглядати,
восени лишень встигай
весь зібрати … (урожай).

Не каструля і не миска,
не кружка, не горщик.
Насипають в неї кашу,
наливають борщик.
(Тарілка)

Довго теплим бути в ньому
каві, чаю запашному.
У мандрівці та поході
стане завжди у пригоді.
(Термос)

Стоїть тітка на сторожі,
розглядає перехожих.
З ким за руку привіталась,
в двір пустила, не вагалась.
(Хвіртка)

Є у блюдечка подружка,
що одне лиш має вушко.
Можеш кралю цю зустріти,
як захочеш чай попити.
(Чашка)

Чистить курточку, штанці,
чобітки і сап’янці...
Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це?
(Щітка)

Племена, що вік кочують,
без цеглини дім будують.
Як же зветься їх оселя,
що з жердин стіна та стеля,
повсть домівку укриває,
від негоди захищає?
(Юрта)

Що за хатка-дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
рибки плещуться в водичці.
(Акваріум)

Де у полі квітне гречка,
стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину,
що працює без упину.
(Вулик, бджоли)


Для пташок у цій хатинці
є завжди смачні гостинці.
Сойки, снігурі, синички —
всі летять до …
(годівнички).


Накрутив Івась пружину —
танцювала без упину.
І дзижчала, і крутилась.
Як стомилась — зупинилась.
(Дзиґа)

Влітку у темниці
знудились сестриці.
Лишень випав сніг лапатий,
вмить побігли погуляти. (Лижі)


З виду ніби невеличка,
в ній — молодшенькі сестрички.
У собі сестер ховає.
Як звуть лялечку? Хто знає?
(Матрьошка)


Поїздами, літаками
мандрувала я світами,
хоч брала квиточок
на конверт в куточок.
(Марка)


Сіла зграя пташенят
на п’ятірко дротенят.
Якщо ти їх упізнаєш,
то мелодію зіграєш.
(Ноти)

Як смичок струни торкнеться,
вона піснею озветься.
Дуже ніжну душу має,
що сміється і ридає.
(Скрипка)
Ще недавно бузиною
я росла попід горою.
Відрізали гілочку,
зробили … (сопілочку).


Він вогонь в собі тримає
та його оберігає.
І завжди спортивні ігри
Олімпійські відкриває.
(Факел)


Невеличка смугла пані,
на будові у пошані.
Випікають її з глини,
називається …
(цеглина).

В розмальованій хустині,
солоденька всередині.
Коли нею почастують,
діти тішаться, ласують.
(Цукерка)

Як лежали в темній скрині,
то були слабкі, безсилі.
Як на дошку вони стали,
грізним військом вмить постали.
(Шахи)

Біля берега живе,
відв’яжи — і попливе.
Всі рибалки його люблять,
бо у ньому рибку ловлять.
(Човен)

На деревах у садку
є чимало хаток.
Там виховують шпаки
своїх пташеняток.
(Шпаківні)

Не сховаєш у мішку
ти збитошницю таку:
гострий ніс вона встромляє,
зробить дірку й утікає.
(Шило)

Де б не був, воно зі мною,
я ношу його з собою.
Знаю, що мене гукають,
коли його називають.
(Ім’я)

Мандрував йог без упину,
бо шукав свою країну.
Ви йому допоможіть,
звідкіля він, підкажіть.
(З Індії)

Тридцять двоє козаків
все молотять без ціпків.
Лиш цукерку показати,
зникне вмить, годі шукати.
(Зуби)

Подарунків так багато,
всі вітають мого брата:
і знайомі, і родина,
бо у брата … (іменини).

Прекрасне, горде й величаве
стоїть на березі Дніпра.
Князів-русинів вічна слава
у назві міста ожива?.
(Київ)


Нові зачіски у Олі,
Петруся, Галинки, Колі.
Всі охайні, дуже гарні,
бо були у … (перукарні).


Коли ляжеш на подушку,
тихо сяде біля вушка
та показує швиденько
кольорові побрехеньки.
(Сон)


Поведе тебе лісами,
і полями, і степами,
ще й до хати приведе,
на порозі пропаде.
(Стежка)


Хто вродлива ця панянка,
що сорочка-вишиванка?
— А я дівчина Устинка,
я маленька … (українка).


Ковзани Василько взяв
і усіх зачарував.
Він до цього має хист,
бо Василько … (фігурист).


Поспішають на концерти
всі музичні інструменти,
ще й ведуть гармонію
вони в … (філармонію).

http://lesia.vozniuk.com/

Й навесні, і восени
доглядає він лани,
щоб дорослі й малюки
їли хліб і пиріжки.
(Хлібороб)


Де живуть у горах хмари,
випасаються отари.
Поміркуйте, постарайтесь,
хто пасе їх? Здогадайтесь.
(Чабан)


На Святвечір у селі
вкупці дітоньки малі
жодну хату не минають,
господа?рів величають.
Що ж співають всі, скажи,
і до гурту теж біжи.
(Щедрівки, колядки)


Не дорослий ще мужчина,
та вже зовсім не дитина,
то ж назвати його як?
Здогадалися?
(Юнак)


Він ота?ман хоч куди,
має військо в два ряди,
що його охороняє,
ворогів не підпускає.
(Язик, зуби)


Де пройшла краса-дівиця —
там травиця зелениться,
пишно квіти зацвітають,
і пташки пісень співають. (Весна)


Дивний гість прийшов на ґанок,
ще й замовив на сніданок
темряви і трохи ночі.
Як поїв — розплющив очі. (День)

Чарівник прийшов у ліс,
фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки. (Жовтень)


Хто вночі у лісі, полі
побілив усе довкола?
Хто смереку і ялину
вбрав у сніжну кожушину? (Зима)


Зрілі вишні у садку,
і сунички у ліску,
теплі дні, барвисті квіти
нам дарує щедре … (літо).


Тихо-тихо підкрадалась,
до сусіда приглядалась.
Він помітив гостю враз,
посірів і зовсім згас. (Ніч і день)


Прийшла дівчина до хати,
узялась хазяйнувати:
вправно скриню відімкнула,
в жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь)

http://lesia.vozniuk.com/

Загадки Марійки Підгірянки

Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози.
Хто? Вгадайте!... (Кози)

Летить птах
В небесах.
Бензину нап´ється,
Світами женеться –
Скоро так,
Гучно так,
А зоветься... (Літак)

Гострі кігті має –
В подушки ховає.
Лазить все на плотик,
А зоветься... (Котик)

Коли напасеться,
В коморі знайдеться
Молока коновка.
А хто дасть? (Коровка)

Сидять у коробці
У купочці хлопці.
Хто хоче світити –
Готові служити.
Не беріте, діти,
Їх на забавки,
Бо можна згоріти.
Що це? (Сірники)

Поночі літає,
Удень засинає.
Кругла голова,
Зоветься... (Сова)

Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок.
Скорий побігайчик,
А зоветься... (Зайчик)

І мала, і кучерява,
І тихенька, і ласкава.
Песик її стереже,
Баба доїть і стриже.
Має брата баранця,
Називається... (Вівця)

Чистенькі віконця
Сміються до сонця.
Діточки довкола.
Наша люба... (Школа)

Як звинеться у клубок –
Ні голівки, ні лапок.
На нім повно колючок,
Він зоветься...(Їжачок)

Що то є за гість:
Ніжок має шість.
Аж чотири крилець має,
По квітках собі літає.
Ні бджола, ні джмелик –
Зоветься... (Метелик)

Має тіло під землею,
Кучерики – понад нею.
Любить мене кожна юшка.
Називаюся... (Петрушка)

Дві сестрички,
Дві близнючки,
Скорі на бігу.
Хто їх має,
Той сідає –
Їде по снігу. (Санчата)

Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться? (Сніг)

Ану, хто з дітей вгадає,
Що за звір ніг вісім має?
Снує з ниток тонкі сіті,
Щоби мушки в них ловити? (Павук)

Залізна дорога,
Коник паровий.
Вгадайте, діти,
Хто це є такий? (Залізниця і паровоз)

Дві рідні сестриці
По п´ять синів мають.
Всі собі у праці
Щиро помагають. (Руки і пальці)

В білій одежинці цілий рік ходила,
Навесні зелений волос розпустила,
Кучері вмивала чистою росою,
Гай розвеселяла білою красою. (Берізка)

Росте собі у лісочку,
У лісочку в холодочку.
Капелюх на собі має,
Та ніколи не знімає. (Гриб)

Біле як сніг,
Надуте, як міх,
Лопатами ходить,
По болоті бродить. (Гуска)

Стоїть в стайні,
Вівса просить
І на собі
Хлопців носить. (Кінь)

Має собі роги
І чотири ноги.
Нікуди не ходить,
Держиться підлоги. (Стіл)

Школяре, школяре, я твоя подруга.
Кращого ніколи не знайдеш ти друга.
Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,
Я тебе навчаю та ще й забавляю. (Книжка)

Має зуби залізні,
Гризе дерева різні.
Гризе, ріже з усіх сил,
Аж з-під неї сипле пил. (Пилка)


У гаю Петрусь гукає –
Хтось йому відповідає.
Якась мудра голова
Повторяє всі слова:
Як приємні – то приємні,
Як нечемні – то нечемні.
Що дістав, те віддає.
Ану, діти, що це є? (Луна)

Абетка

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Україна — це єдина
Наша рідна Батьківщина
Тож вивчаймо, діти, мову
веселкову, барвінкову.

А
Алфавіт вивчаймо з А:
Ананас, авто, айва.
А лікують від ангін —
Аспірін та анальгін.

Б
Білка била в барабан.
Бе! - за-бе-кав їй баран,
Бий тихіш, будь ласка, білко,
Бо розбудиш перепілку.

В
Вовк розлючено завив -
Вовк зайчати не зловив.
Він сердито крикнув:- Ну-у,
Я тебе ще дожену!

Г
Гуска плаче: - Га-га-га —
В гусака болить нога.
Гуска голуба гука
Годувати гусака.

Ґ
Ґалаґан прийшов до ґави,
Попросив у ґави кави,
І йому ґаздиня ґава
Налила дві чашки кави.

Д
Дятел дзьобом дуб довбав —
Дітям хатку будував.
Дрозд довбати так не міг —
Дятлу дрозд не допоміг.

Е
Ефа - пані екзотична:
Елегантна, симпатична.
Ефа - мешканка пустельна.
Ефа жалить всіх смертельно.

Є
Єгер в лісі єгерює —
Там і днює, і ночує.
Там єхидни та єноти —
Є у єгеря робота.

Ж
Жабеня жувало жуйку
І зустріло раптом Жучку.
Жучка каже жабеняті:
- Хочу жуйку пожувати.

З
Зайчик зиму зимував -
Білу шубку не знімав.
А зробилося тепленько -
Зняв її й надів сіреньку.

И
И — слова не починає.
Слів на И у нас немає.
В слові пишуть букви ці
Лиш в середині й в кінці.

І
Індик водить індичат
В дитсадочок до качат.
І навчились індичата
Розмовляти, як качата.

Ї
Їжачок гриби збирав —
Їжу дітям готував.
Їжачата їли все,
Що їм батько принесе.

Й
Йод — це ліки всім відомі.
Йод є майже в кожнім домі.
Боїмось ми йоду марно -
Йод лікує рани гарно.

К
Котик Мурчик полював,
Але мишку не впіймав.
Кішка котику сказала:
- Краще будем їсти сало.

Л
Лелеча ходило лісом.
Лелеча зустрілось з лисом...
У гнізді і мама, й тато,
Лиш немає лелечати.

М
Мавпа вчила мавпеня
Умиватися щодня.
Мавпеня тепер уміє
Мити хвіст і мити шию.

Н
Носоріг — на носі ріг,
Ніс рогатий свій беріг.
А тому стирчить і досі
В носорога ріг на носі.

О
Ослик осінню охрип —
Захворів, мабуть, на грип.
Ослик кашля, ослик чха
І хрипить: - Ох-а, ох-а.

П
Півник пісеньку співає -
Пастушка повідомляє,
Що корови на лужку:
- Прокидайсь! Ку-ку-рі-ку!

Р
Рак повільно рачкував —
Рак до річки прямував.
Раку з річки крячка кряче:
- Ти куди рачкуєш, раче?

С
Сонях в полі зупинився
І на сонце задивився.
Скоро й сам у день погожий
Сонях став на сонце схожий.

Т
Тигреня просило тата
На верблюді покатати.
- Та ти що ?! — промовив татко,-
То ж мале верблюденятко !

У
Утюжок заухав: — Ух-х!
Утюжка спитав утюг:
- Утомивсь? Усе покинь —
У коробці відпочинь.

Ф
Фазан ходить в очереті
В фіолетовім береті.
А в гнізді співає тихо
Фазанятам фазаниха.

Х
Ховрашок ходив химерно
І ховав за щоки зерна —
Запасався на останнє
Передзимне харчування.

Ц
Цап у цирку працював —
Цап цікаво танцював.
В цирк ходили цапенята
Подивитися на тата.

Ч
Чайка в човнику пливла
Через річку без весла.
Човник річкою несло,
Бо зламалося весло.

Ш
Швачка шапку швидко шила,
Час не гаяла — спішила.
Швачка мала поспішити,
Бо ще й шубу швачці шити.

Щ
Щітка справу знає чітко —
Чистить вправно зуби щітка.
Чистить лагідно, без крові,
Щоб були вони здорові.

Ю
Юнга — юний мариніст,
До малюнків має хист.
Юний юнга змалював
Сонце, море й пароплав.

Я
Якір, яблуко, ягня.
Перша літера в них - Я.
Але гарно знають діти:
Я - остання в алфавіті.

Ь
Знак пом'якшення. Цей знак
Не читається ніяк.
З ним, наприклад, кажем: галь-ка,
А без нього твердо: гал-ка.

Пригадаймо знову, діти:
Скільки літер в алфавіті?
І всі разом скажем так:
ТРИДЦЯТЬ ДВІ
ТА М'ЯКИЙ ЗНАК.

Окрім цього ще відомо,
Що є крапка(.) і є кома(,)
Віктор Дзюба

Колискові

Колискова
Спи,засни, моя дитино,
Спи моє маля,
Ніч іде в гаї, в долини,
Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,
Що в огнях сія.
Будеш завтра в світ дивиться,
Зіронько моя.

Посміхнись до мене, сину,
І зрадію я,
Не хвилину і не днину-
Я навік твоя.

Сплять ліси, поля, криниці,
Шепіт ручая,
Ти відкрий, відкрий очиці,
Юносте моя.

Підеш ти по Україні,
Де життя буя.
Виростай, моя дитино,
Зіронько моя!
Андрій Малишко


У широкому вікні
У широкому вікні
Є три зірочки ясні:
Перша зірочка щаслива,
Друга зірочка вродлива,
Третя зірочка правдива –
Вірні подруги вони.
Люба донечко, засни.
І тоді до тебе в сні
Всі три зірочки ясні
Прийдуть у таночку,
В золотім віночку,
Щоб росла щаслива,
Щоб росла правдива
Донечка вродлива.
Платон Воронько


Казка колискова
Десь на дальнім березі
квіти темно-сині...
Десь на дальнім березі
б′ється сонце-птах...
Спи, мій любий хлопчику,
мій маленький сину! –
Стелеться мережею
казка золота.

В тім краю незнаному,
поміж тими квітами,
у норі підземній
жив похмурий кріт.
Сонце він ненавидів,
бо не бачив світла, -
темними очима
він дививсь на світ.

Виліз хмуро вдосвіта –
зуби наче пили...
Та до птаха сонного
в темряві підкравсь.

Він сліпий, він думав –
то пташині жили,
й перегриз тенета –
довгі стебла трав.

Розірвались пута!
Сонце-птах – на волю!
Сонце-птах – у небо!
Полум′ям в блакить!...
В морі білі зайчики,
хвилі синім колом...
Десь на дальнім березі
кріт злосливий спить.

Йде зі сходу ранок,
лине ранок синій.
В блиску передранньому
тане сонце-птах...
Спи, мій любий хлопчику,
мій маленький сину!
Стелиться-мережиться
казка золота.
Н.Забіла


Ночанка та Дитянка
Ночанка та Дитянка
у мороку нічному
все ходять, ходять сходами
від дому і до дому,
тихенько підкрадаються
до кожного двора,
крізь вікна придивляються,
крізь двері прислухаються:
чи всі вже діти в ліжечках?
Бо спатоньки пора!
Н.Забіла