Про весну

Травнева пісня
В травні трави молоді,
Ніби хвилі по воді,
Розливаються широко,
Аж радіє наше око.

В травні – праця на полях,
На городах, у садках;
Праця з піснею дзвінкою,
Як сестра живе з сестрою.

Травень кожен трудівник
Зустрічать піснями звик,
Як же нам, трудящих діти,
Не співати, не радіти!
М.Рильський.

Цвітуть сади
Знову на білім світі
Райські настали дні:
Як молоком облитий,
Тьохкає сад пісні.

Знову над нашим хутором
З хмари, що йде на Крим,
Склавши долоні рупором,
Пробує голос грім.

А під вікном заквітчаним
Вишенька жебонить:
« А відгадай-но, дівчинко,
В квітці якій дзвенить?».
А.Качан


Зелений промінь
Зеленим променем весна
Повідмикала води,
А доторкнулась до зерна –
Зазеленіли сходи.

Відкрила очі сон-трава
І глянула із гаю:
Весна зозуль із рукава
На волю відпускає.

Напившись талої води
І теплого проміння,
Гостей запрошують сади
На день свого цвітіння.
А.Качан

До прильоту ластівок
Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша рідна хата.

Ми подвір´я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.

І розчистили струмок,
Що тече з діброви…
До прильоту ластівок
Все у нас готове.
А.Качан


Весна
"Теплінь. Весна іде!" -
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та де?
Коли в вікно дивлюся -

Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.

Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла і усміхалась.

Дерева ожили!
Весна їх всіх вітала
І листом із поли
Їх рясно обсипала.

Берізці молодій
Сережки почепила,
Билиночці блідій -
Дзвіночок, щоб дзвонила.

Дарунки роздала,
З усіма попрощалась,
І в поле, в степ пішла,
Ішла і усміхалась.

Прийшла. Важкий мішок
З плечей своїх зложила
І тисячі пташок
В широкий степ пустила.

І степ загомонів,
Почулись співи, крики.
Взялися до смичків
І коники-музики.

Там перепел: "Ха-вав!"
Там "бу-бу" над водою.
Цупке щось дерти став
Деркач між осокою.

В повітрі, мов квітки,
Метелики літали.
Гули джмелі, бджілки
І меду скрізь шукали.

Та світу вже весна
Не бачила й не чула,
Давно уже вона
Натомлена заснула.
О.Олесь


Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі,
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.

Котики-воркотики
Всілися рядком.
Поїть сонце котиків
Теплим молоком.

Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики –
Гості весняні.

Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт.
Мабуть, зна, що котики –
Це вербовий цвіт.
А. М′ястківський


Пізня весна
Заєць під кущем приліг:
- Доки можна: сніг та сніг?
На городах через те
Й досі морква не росте!...
Птиці з вирію летять:
- Нам пора ростить пташат,
А тут досі та зима,
Пристановища нема!...
З вулика зорить бджола:
- Чом так біло? Ой-ла-ла!...
Біло! Тільки ж то не квіт,
То звисає сніг із віт!...
Справді, дивиться весна:
- Грій же, - сонечко вмовля, -
Щоб розквітла вся земля!
Микола Петренко


Навесні
Де веселі трави
Встали, як з води,
Подружив з вітрами
Травень молодий.

На узгір′ях пишних
Розбудив ліси
І підняв на вишнях
Білі паруси.

У долині села
Забіліли скрізь,
Наче каравели,
Що пливуть кудись.
Кузьма Журба


Зацвіли каштани
Зацвіли каштани
У моєму місті,
Золотистим цвітом
Зарясніли в листі.

Цвіт такий хороший,
Аж вбирає очі.
Зацвіли каштани
Вчора опівночі.

А під ними ходять
Вулицею люди.
Зацвіли каштани
Тут і там – усюди.

Холодку багато,
Пахощів багато.
У моєму місті
Гарно, як на свято!
М. Познанська


Щедрість
Сонце щедрим променем зігріло
на березі хусточку тоненьку.
Весело всміхнулось і зраділо,
пісню заспівало потихеньку.

Бджоли знову меду запашного
принесуть мені з квіток духмяних,
і уклін від лісу молодого,
і роси від заходів рум′яних.

А весна з собою іздалека
принесе конвалій ніжне листя.
Цвіт черемхи принесе лелека,
щоб весною пахла моя пісня.
Надія Донець


Весна
Ось іде весна ланами,
перелогами, лісами.
Де не ступить – з-під землі
лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю –
зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе –
всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька –
У сережках вся берізка,
до верби підійде – ба! –
в білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
до блакитного простору –
з кожним помахом руки
линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
за весною літо йде!
Наталя Забіла


Струмок
Біжить по вулиці струмок.
Навколо сніг прив′яв та змок.
- Весна прийшла! Весна прийшла! –
дзвенить, плескочеться струмок.

Чорніє й тане білий сніг.
Густий туман на землю ліг.
Біжить струмок, плющить струмок,
щоб змить останній талий сніг.

І вже відкрита вся земля,
водою вмиті всі поля,
всміхається, вбирається
травою й квітами земля.

Веселі та щасливі ми
весну стрічаєм співами.
Дзвенить струмок, біжить струмок
потоками бурхливими.
Наталя Забіла


Перед святом
Наступила вже весна,
сонячна та світла.
У садочку запашна
яблуня розквітла.

Ми скопали наш садок,
щоб зростала травка,
під бузком, де холодок,
поробили лавки.

Потім змазали вапном
всім деревам ніжки,
і посипали піском
у садку доріжки.

А на кожнім деревці
ми сьогодні зранку
прив′язали прапорці
від воріт до ганку.

Гляньте – наші малюки
всі зібрались зрання.
В нас віночки та стрічки,
празникові вбрання.

Будем пісні ми співать,
танцювати славно,
будем радо святкувать
свято Перше Травня!
Наталя Забіла


Березень
Як ріка зламала кригу,
В берег вдарила з розбігу –
Без вітрила, без весла
Припливла в човні весна.
Місяць березень до неї
Йде в березовій алеї.
Каже:
- Вибач, що не зміг
Килим з трав прослать до ніг,
Розтопив не всі сніги
Ще й залив низькі луги…
За недогляд не свари!
Квітку проліска бери!
Та й сідай на всюдихід –
Повезу, де схочеш!
Не забризкаєш чобіт,
Сукні не замочиш…
Усміхнулася весна,
Цвіт взяла, зійшла з човна.
І від радості в беріз
Забриніли краплі сліз.
Т. Коломієць