среда, 16 февраля 2011 г.

Про професії

Гостинна хата
Тесляре,тесляре, збудуй мені хижку
В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Змуруй мені, муляре, піч та рівненько,
Щоб в хаті зимою було всім тепленько.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,
Поріг від дороги, а вікна до сонця.

А ти мені, скляре,встав скло ясне в рамку,
Аби мені сонце світило від ранку.

Ковалю, ковалю,зготов мені ключик,
І сильні завіси,й замочок блискучий.

Я буду раденько замок відмикати,
Щоб ви не минали гостинної хати.
Марійка Підгірянка


Кузня
Грім гримить, перекликається,
Аж здригається земля.
А до грому озивається
Чорна кузня коваля.

Тут куються блискавиці
Для небесних колісниць,
Тож коваль наш не боїться
Ні громів, ні блискавиць.
А.Качан


Перші кроки

Посилаючи з неба сигнали,
Космонавти в зорі вогняній
Над Землею так довго літали,
Що відвикли ходити по ній.

Ось прибув корабель із орбіти,
І невміло, як діти малі,
Вони заново вчаться робити
Перші кроки по рідній землі.
А.Качан


Рідні береги

Коли акацій білий цвіт
Запах на березі крутому,
З далеких мандрів теплохід
Вертався поночі додому.

За бортом – хвилі вороні
І море в темряві гуркоче.
Та ось, як вогник у вікні,
Маяк заблимав серед ночі.

Він випромінював тепло,
До себе кликав крізь негоду,
І дужче битись почало
Залізне серце теплохода.

Світив цей вогник-трудівник
І моряку біля штурвала,
Але дивитися в той бік
Сльоза солона заважала.

Бо це горів для моряка
І цвів на вітрі, мов жарина,
Не просто вогник маяка,
А перший вогник України.
А.Качан



Хвилювалось море

Хвилювалось море, лащилось до скель,
Бо на рейді якір кинув корабель.
Ось зійшли на берег браві моряки –
На вітрах засмаглі, горді та стрункі.
В моряків ще грає море у очах
І синіють смужки неба на плечах.
Звідки повернулись ці морські орли?
Сині смужки неба де вони взяли?...
Мабуть, морякам цим плавать довелось
Там, де синє море з небом обнялось.
А.Качан


Чим пахнуть ремесла
Мають ремесла свої аромати:
Тістом в пекарні пахне, малята.
Мимо столярні пройдете зрана –
Гостро запахне стружка духмяна.
Лаком і фарбою пахне маляр,
Цеглою – муляр, замазкою – скляр.
Куртка шоферська пахне бензином,
Одяг робочий – мастилом машинним.
Пахне кондитер мускатами, тминами.
Лікар – аптекою і вітамінами.
А хлібороби, що ходять за плугом,
Пахнуть чорноземом, полем і лугом.
Морем і рибою пахне рибак…
Тільки неробство не пахне ніяк.
Ледар пахтиться духами старанно,
Та пахне він, діти,
Усе ж препогано.
Джанні Родарі


У млині
Тут зерно машини мелють.
Повно борошна в мішках.
Білі стіни. Біла стеля.
Білі сутінки в кутках.

Білі руки. Білі ноги.
В білім мороці – слова.
В мукомела молодого
Біла-біла голова.

Тільки що за диво дивне!
Майстер сивим тут ходив,
А умився після зміни
І одразу став рудим.
Л. Кудрявська

Комментариев нет:

Отправить комментарий