http://lesia.vozniuk.com/
Білосніжні китиці
серед листя світяться.
Їх духмяний запах, друзі,
розливавсь по всій окрузі. (Акація)
Проливала дрібні сльози
молода дівиця.
Полоскала довгі коси
у чистій водиці. (Верба)
Навесні прокинеться,
з сонечком обніметься.
Та зелені шати
нумо приміряти. (Дерево)
Дерево росте крислате,
листям різьбленим багате.
Примостились під листочки
в тюбетеєчках синочки. (Дуб)
Як прийде весна в садочок —
до лиця білий віночок,
ну а восени цій кралі
приглянулися коралі. (Калина)
Що за диво? На гіллі
їжачки ростуть малі.
В них гостренькі колючки
та зелені кожушки. (Каштани)
Наче сонечко на вітах,
зацвіли пахучі квіти.
Втішилась сім’я бджолина, —
буде з медом вся родина. (Липа)
Боягузка у гайочку
заховалась за дубочки.
Не лякав ніхто панянку,
та тремтить безперестанку. (Осика)
Восени панянки
зняли одяганки,
а висока пані
ще у сарафані. (Сосна)
Стережуть колючки їй
цвіт весняний запашний,
а осінньої години —
червонясті намистини. (Шипшина)
На зеленії листочки
одягли біли віночки.
Усміхаючись весні,
зацвітають … (яблуні).
Мов зелений їжачок,
має безліч голочок.
Поспішає до оселі
в новорічні дні веселі. (Ялинка)
Він живе у норах, друже,
хоч на білку схожий дуже:
в смужку спинка і бочок.
Звуть його ... (бурундучок).
Рудий м’ячик вправно скаче
з гілочки на гілку.
— То не м’ячик, — кажуть діти, —
ми впізнали … (білку).
Клишоногий, волохатий,
влітку спритний та завзятий,
ну а взимку, лежебока,
у барлозі гріє боки. (Ведмідь)
Вдалині посеред ночі
засвітились хижі очі.
Від його пісень у звірів
морозець біжить по шкірі. (Вовк)
Тук-тук-тук, тук-тук-тук —
лине лісом перегук.
Телеграми всім завзято
відправляє з пошти … (дятел).
Страус втік — не наздогнати,
може, в лузі пошукати?
Ні, в Австралії знайдемо,
бо ім’я у нього … (ему).
Прохолоди чиста просинь —
на поріг ступає осінь.
Вдаль від рідної землі
линуть в вирій … (журавлі).
Довжелезну має шию,
дуже вправно крутить нею.
Вище всіх вона на вітах
соковитий плід помітить. (Жирафа)
Хвіст куценький, довгі вуха,
має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
ну а взимку — теплий білий. (Зайчик)
Диба-диба у лісок
кожушок із голочок.
На нім — яблучко, грибочки,
золотистії листочки. (Їжак)
У Австралії, дитино,
чудернацька є тварина,
і куди б не йшла гуляти —
з нею в сумочці малята. (Кенгуру)
Грізний погляд, буйна грива,
дужий, спритний, гордівливий.
Заричить — усяк змовкає,
бо він цар, це кожен знає. (Лев)
До пухнастого хвоста
личить шубка їй руда.
Як рушає полювати,
не виходить зайчик з хати. (Лисиця)
Пошкребуся тут і там,
кішці спокою не дам.
Зледачіли б кішки
без малої … (мишки).
Понад хмарами літає,
пильно здобич виглядає.
Як побачить її — вмить
камінцем униз летить. (Орел)
Птах поважно походжає,
у хвості квітник ховає.
Як розпустить він хвоста,
наче ружа зацвіта. (Павич)
Як веселка кольоровий,
має здібності до мови.
Слово птаху лиш скажіть,
він його повторить вмить. (Папуга)
Тут і там вона літає,
і на хвіст плітки збирає.
Що довідається, — все
вмить по лісу рознесе. (Сорока)
Жовтогруді щебетушки
мають чорні капелюшки,
сірі лапки, білі щічки,
називаються ... (синички).
У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. (Снігур)
Хитрий, хижий і смугастий,
пазуристий та ікластий.
Сам він родом із тайги,
здогадались, хто такий? (Тигр)
Бігла ящірка прудка
біля нашого садка.
Міг її спіймати Костик,
шусть, лишила тільки … (хвостик).
Ноги довгі, мов жердини,
чваньковита ця пташина,
нові чоботи убрала,
по болоту почвалала. (Чапля)
Серед літа біля липки
виграють сопілки, скрипки.
Це не скрипки, не сопілки,
то медок збирають … (бджілки).
Вертоліт такий маленький
сів на квітку золотеньку.
Усміхнулася кульбабка:
— Завітала в гості ... (бабка).
«Ква-ква-ква» — вона виводить,
позира? булькатим очком.
Як журавлика угледить —
прикидається листочком. (Жабка)
Хоч не олень — роги має,
і не птиця, а літає.
Чорний-чорний, а не крук,
це малий, моторний ... (жук).
В’ється стрічка невеличка
де пісочок, де травичка.
Ви її не зачіпайте,
стороною оминайте. (Змія)
Стась закинув вудку в річку,
піймав рибку невеличку.
Та пустив її з руки,
бо кусались плавники. (Йорж)
Невидимка-вереда
все дзижчить та набрида.
Як з’являється цей гість,
скрізь лунає «лясь» та «трісь».
(Комар)
По травичці він стрибає
і сюркоче, і співає,
Заливається, як дзвоник,
називають його ... (коник).
Навесні барвиста квітка
на галявині розквітла.
Лиш поглянути хотіли,
враз знялась і полетіла. (Метелик)
Прилетіла цокотуха,
щось торочить понад вухом.
Всім набридла байка ця
без початку і кінця. (Муха)
Вудки лиш позакидали,
щось одразу упіймали.
Рибонька нівроку,
ну а зветься … (окунь).
Вісім лапок працьовитих
вміють сіточку зробити,
між гілок прилаштувати
та на мушок полювати. (Павук)
Він не ходить, а задкує,
рибка з нього, знай, кепкує.
Має клешні той дивак,
здогадалися? Це … (рак).
Має хвіст, та не літає,
має рот — не розмовляє.
Можеш вудкою спіймати
і загадку відгадати. (Риба)
Прилетів малий комарик,
у руці тримав ліхтарик,
щоб стежину відшукати
та у лісі не блукати.
(Світлячок)
Не дрімають карасі,
знають добре геть усі:
стерегтись потрібно злюки,
хижої, страшної ... (щуки).
Вміє вишивати, шити,
може ґудзики пришити,
та без одягу донині
рукодільниця-кравчиня.
(Голка)
Не хижак, а зуби має.
Не гризе і не кусає,
а розчеше кіски Олі,
чубчик Петрикові й Толі.
(Гребінець)
Справно йде, хоч ніг немає,
цоки-цок, усім співає.
І секунди, і хвилини
нам рахує він щоднини.
(Годинник)
Є у мене дивне скельце,
що з усіх кривляється:
як до нього усміхнешся,
воно теж всміхається.
(Дзеркало)
Що за тітонька довгенька
на язик така гостренька?
По лужку лишень пройшла —
вся травиця полягла.
(Коса)
Дивний журавель стоїть,
що нікуди не летить.
Можеш ти води напиться,
називається... (криниця).
Мореплавцям у пригоді
стану в будь-яку погоду.
У грозу, в туманній млі
привітаю кораблі.
(Маяк)
На привалі юнаки
поскидали рюкзаки.
І з маленької торбинки
змайстрували вмить хатинки.
(Намети)
Є у голочки подружка,
що прив’язана до вушка.
Слід у слід за нею ходить,
візеруночки виводить.
(Нитка)
Стали гості на поріг —
відразу на носа — плиг.
І не просять пригощати,
дай газету почитати.
(Окуляри)
Оля вийшла погуляти,
дощик взявся пустувати.
Не злякає дощик Олю,
бо відкрила … (парасолю).
Хто за коником весною
походжа? вниз головою,
відрізає скибу
від чорного хліба?
(Плуг)
Витирають залюбки
ноги, руки малюки.
Витирають щічки
Павлик та Марічка.
(Рушник)
Якщо вчасно засівати,
нивку вправно доглядати,
восени лишень встигай
весь зібрати … (урожай).
Не каструля і не миска,
не кружка, не горщик.
Насипають в неї кашу,
наливають борщик.
(Тарілка)
Довго теплим бути в ньому
каві, чаю запашному.
У мандрівці та поході
стане завжди у пригоді.
(Термос)
Стоїть тітка на сторожі,
розглядає перехожих.
З ким за руку привіталась,
в двір пустила, не вагалась.
(Хвіртка)
Є у блюдечка подружка,
що одне лиш має вушко.
Можеш кралю цю зустріти,
як захочеш чай попити.
(Чашка)
Чистить курточку, штанці,
чобітки і сап’янці...
Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це?
(Щітка)
Племена, що вік кочують,
без цеглини дім будують.
Як же зветься їх оселя,
що з жердин стіна та стеля,
повсть домівку укриває,
від негоди захищає?
(Юрта)
Що за хатка-дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
рибки плещуться в водичці.
(Акваріум)
Де у полі квітне гречка,
стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину,
що працює без упину.
(Вулик, бджоли)
Для пташок у цій хатинці
є завжди смачні гостинці.
Сойки, снігурі, синички —
всі летять до …
(годівнички).
Накрутив Івась пружину —
танцювала без упину.
І дзижчала, і крутилась.
Як стомилась — зупинилась.
(Дзиґа)
Влітку у темниці
знудились сестриці.
Лишень випав сніг лапатий,
вмить побігли погуляти. (Лижі)
З виду ніби невеличка,
в ній — молодшенькі сестрички.
У собі сестер ховає.
Як звуть лялечку? Хто знає?
(Матрьошка)
Поїздами, літаками
мандрувала я світами,
хоч брала квиточок
на конверт в куточок.
(Марка)
Сіла зграя пташенят
на п’ятірко дротенят.
Якщо ти їх упізнаєш,
то мелодію зіграєш.
(Ноти)
Як смичок струни торкнеться,
вона піснею озветься.
Дуже ніжну душу має,
що сміється і ридає.
(Скрипка)
Ще недавно бузиною
я росла попід горою.
Відрізали гілочку,
зробили … (сопілочку).
Він вогонь в собі тримає
та його оберігає.
І завжди спортивні ігри
Олімпійські відкриває.
(Факел)
Невеличка смугла пані,
на будові у пошані.
Випікають її з глини,
називається …
(цеглина).
В розмальованій хустині,
солоденька всередині.
Коли нею почастують,
діти тішаться, ласують.
(Цукерка)
Як лежали в темній скрині,
то були слабкі, безсилі.
Як на дошку вони стали,
грізним військом вмить постали.
(Шахи)
Біля берега живе,
відв’яжи — і попливе.
Всі рибалки його люблять,
бо у ньому рибку ловлять.
(Човен)
На деревах у садку
є чимало хаток.
Там виховують шпаки
своїх пташеняток.
(Шпаківні)
Не сховаєш у мішку
ти збитошницю таку:
гострий ніс вона встромляє,
зробить дірку й утікає.
(Шило)
Де б не був, воно зі мною,
я ношу його з собою.
Знаю, що мене гукають,
коли його називають.
(Ім’я)
Мандрував йог без упину,
бо шукав свою країну.
Ви йому допоможіть,
звідкіля він, підкажіть.
(З Індії)
Тридцять двоє козаків
все молотять без ціпків.
Лиш цукерку показати,
зникне вмить, годі шукати.
(Зуби)
Подарунків так багато,
всі вітають мого брата:
і знайомі, і родина,
бо у брата … (іменини).
Прекрасне, горде й величаве
стоїть на березі Дніпра.
Князів-русинів вічна слава
у назві міста ожива?.
(Київ)
Нові зачіски у Олі,
Петруся, Галинки, Колі.
Всі охайні, дуже гарні,
бо були у … (перукарні).
Коли ляжеш на подушку,
тихо сяде біля вушка
та показує швиденько
кольорові побрехеньки.
(Сон)
Поведе тебе лісами,
і полями, і степами,
ще й до хати приведе,
на порозі пропаде.
(Стежка)
Хто вродлива ця панянка,
що сорочка-вишиванка?
— А я дівчина Устинка,
я маленька … (українка).
Ковзани Василько взяв
і усіх зачарував.
Він до цього має хист,
бо Василько … (фігурист).
Поспішають на концерти
всі музичні інструменти,
ще й ведуть гармонію
вони в … (філармонію).
http://lesia.vozniuk.com/
Й навесні, і восени
доглядає він лани,
щоб дорослі й малюки
їли хліб і пиріжки.
(Хлібороб)
Де живуть у горах хмари,
випасаються отари.
Поміркуйте, постарайтесь,
хто пасе їх? Здогадайтесь.
(Чабан)
На Святвечір у селі
вкупці дітоньки малі
жодну хату не минають,
господа?рів величають.
Що ж співають всі, скажи,
і до гурту теж біжи.
(Щедрівки, колядки)
Не дорослий ще мужчина,
та вже зовсім не дитина,
то ж назвати його як?
Здогадалися?
(Юнак)
Він ота?ман хоч куди,
має військо в два ряди,
що його охороняє,
ворогів не підпускає.
(Язик, зуби)
Де пройшла краса-дівиця —
там травиця зелениться,
пишно квіти зацвітають,
і пташки пісень співають. (Весна)
Дивний гість прийшов на ґанок,
ще й замовив на сніданок
темряви і трохи ночі.
Як поїв — розплющив очі. (День)
Чарівник прийшов у ліс,
фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки. (Жовтень)
Хто вночі у лісі, полі
побілив усе довкола?
Хто смереку і ялину
вбрав у сніжну кожушину? (Зима)
Зрілі вишні у садку,
і сунички у ліску,
теплі дні, барвисті квіти
нам дарує щедре … (літо).
Тихо-тихо підкрадалась,
до сусіда приглядалась.
Він помітив гостю враз,
посірів і зовсім згас. (Ніч і день)
Прийшла дівчина до хати,
узялась хазяйнувати:
вправно скриню відімкнула,
в жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь)
http://lesia.vozniuk.com/
Комментариев нет:
Отправить комментарий